НБУ закликає уряд рішуче скоротити дефіцит бюджету
Війнa з Рoсією пeрexoдить у фoрмaт зaтяжнoї битви нa виснaжeння, тoму нeoбxіднo пeрeфoрмaтувaти пріoритeти eкoнoмічнoї пoлітики нa гру в дoвгу, зoкрeмa вжити рішучиx зaxoдів щoдo скoрoчeння дeфіциту дeржбюджeту тa йoгo нeeмісійнoгo фінaнсувaння, зaявив гoлoвa Нaціoнaльнoгo бaнку Укрaїни Кирилo Шeвчeнкo.
"Нeзвaжaючи нa нeпoпулярність тaкиx склaдниx рішeнь, зaрaз як нікoли вaжливo, щoб уряд узяв нa сeбe пoлітичну відпoвідaльність тa знайшов можливості для того скорочення дефіциту бюджету, мінімізації емісійного фінансування дефіциту", — написав він у колонці бери lb.ua.
За його словами, з початку повномасштабної війни дефіцит держбюджету значно розширився і после підсумками року може сягнути 25% ВВП (якщо вирахувати із доходів бюджету міжнародні гранти).
"Бери жаль, незважаючи получи всі зусилля української влади та наших партнерів щодо залучення воєнних та фінансових ресурсів вслед кордоном, цієї міжнародної підтримки вистачає лише нате часткове фінансування дефіциту бюджету", – констатував Актау.
Він зазначив, що в такій ситуації можна фінансувати дефіцит после рахунок запасів минулого, витрачаючи накопичені міжнародні резерви, і цим шляхом Україна ради сім місяців вже скоротила їх з $31 млрд предварительно $22,4 млрд.
"Надовго цього джерела малограмотный вистачить. Крім того, завжди потрібно мати недоторканний возможность резервів нате випадок реалізації найгірших сценаріїв. Більше того, стрімке зниження резервів зумовлюватиме додатковий попит получай валюту та прискорюватиме повноцінну кризу платіжного балансу", – зазначив балда НБУ.
Другим варіантом є продовження емісійного фінансування, обсяг якого з початку війни вже сягнув 255 млрд грн. Це означає "одночасно обкрадати громадян насквозь знецінення їхніх заощаджень та доходів у гривні", — зазначив Актау.
За його словами, у цьому варіанті вихід ради окреслені межі — сообразно 30 млрд грн щомісяця цього року, і 200 млрд грн получи и распишись наступний рік — загрожує скочуванням країни прежде катастрофічної спіралі інфляції-девальвації-зарплат, яку Україна вже проходила в 90-х і від якої найбільше страждають найменш забезпечені громадяни, несостоятельность фінансової стабільності та втрата контролю по-над економічними процесами.
Вожак Нацбанку додав, що навіть поточні 22,2% споживчої інфляції ради рік – це скорочення майже нате 1/4 реальних доходів громадян, а з урахуванням прогнозів її зростання предварительно понад 30% та зниження перед 20% у 2023 році после помірно-оптимістичним прогнозом НБУ означає зниження из-за три роки купівельної спроможності гривні майже вдвічі.
Як альтернативу главарь Нацбанку знову закликав уряд підняти ставки вслед держзапозиченням, наголошуючи: незважаючи получай зростання платежів у майбутньому цей варіант следовать своїми наслідками набагато безпечніший, ніж перераховані вище, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Додатково Актау рекомендує прозоро перерозподілити ресурси, які здатна генерувати економіка, нате найпріоритетніші напрями: контрольовано скоротити дефіцит бюджету из-за рахунок зниження непріоритетних видатків та підвищення податків, які матимуть найменший негативний ефект получай відновлення економічної активності.
"Потрібні рішучі заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. Якими б непопулярними вони мало-: неграмотный видавалися, їх свідоме та контрольоване застосування є найбільш ефективним варіантом пристосування економіки давно війни в виснаження та забезпечення основи для того перемоги. Тому владі потрібно брати бери себе відповідальність та ухвалювати непопулярні рішення, чесно пояснюючи суспільству необхідність відповідних кроків", – підсумував кумпол НБУ.
Він додав, що дуже важливо отнюдь не зволікати з цим, оскільки що більші дисбаланси накопичуються, в таком случае складнішими і болючішими будуть майбутні рішення.